Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

alex, 35 - 29 ноября 2010 19:21

Все
Велич накресленого слова
Давайте домовимося відразу, хто знає цю історію, - історію про леопарда і Данте, той цей текст може не читати, оскільки нічого нового моя інтерпретація йому не дасть. Він і так розумний. А ті, хто нічого про це не знають - вони як я. Допитливі, і такі, що шукають. Ті нехай читають. А її, історію цю, я дізнався зовсім недавно, коли рився у своїх же архівах. Багато що ховає від нас час, і багато до чого повертає пам'ять... Ось тільки тепер ще, я в її чарівному, ностальгічному полоні, і тут же, раннім, нещадним, дегуманізованним ранком, поринаю у буденні клопоти. (До речі, зауважив собі - надалі, не красиво не писати, - це я так не погоджуюся з новими віяннями в сучасній граматиці і правопису в академічному новоязі мови, якою користуюся для вираження думок. Привчили, а перевчиватися просто не бачу сенсу... Хоча думаю, якщо б я так писав диктанти в школі, в пору свого учнівства, користуючись тільки зручними правилами, я б напевно сидів би другорічником в кожному класі років по десять. З сумом дивлюся на нинішнє, не читаюче, але покоління, сприймаюче світ споглядаючи його з екрана телевізора...) Так от. Цю історію я вичитав в одній старій італійській книжці, яка збереглася в моїй бібліотеці. Вона стала припадати пилом на моїх полицях після смерті нашої мами Євдокії Данилівни. Вона в пенсію любила сидіти в кріслі чи на дивані під світильником, та книжки читати. Як-то вона сказала мені, - ось знаєш, чому я не курю, як багато хто, тому, що читати люблю в ліжку.
У цій старій іноземного автора книжці, з порваними аркушами і без титулу, я й знайшов цю притчу і тепер своїми словами її переписую. А діло було так.....
У 13 столітті, в місті Вероні, на центральній площі спорудили високий постамент, на який поставили клітку з леопардом. Звідки привезли тварину - історія замовчує. Зловили десь у Африці і кинули в центрі міста для розваги громадян, туристів і купців, виконуючи тим самим головну заповідь своїх великих предків, - panem et circenses!
Загалом, народ ходив на майдан, і витріщався на леопарда, а тварина нудьгувала в клітці і витріщалася на народ. Однак у леопарда зберігалися спогади про вільне життя, і жило неясне нерозуміння свого жалюгідного теперішнього стану. І тоді, уві сні, до нього з'явився Бог. І Бог сказав йому, що помістив леопарда в це місце спеціально. І ще Бог сказав леопардові, що одного разу повз нього пройде людина, яка потім напише велику поему, в якій запам'ятається його образ.
І ось, коли леопард прокинувся, то йому здалося, чи в нього виникло відчуття, що він стикнувся з чимось великим. Проте згадати леопард нічого не зміг, тому що машина світу занадто складна для простого механізму звіра.
А через багато років помер Данте, - у злиднях, у вигнанні, у хворобі... І незадовго до смерті, уві сні, до нього з'явився Бог і пояснив, навіщо він існує. І ще Бог сказав йому, куди зникає все і чому вирізблене слово прекрасніше вимовленого вголос.
Коли Данте прокинувся, то йому здалося, чи в нього виникло відчуття, що він стикнувся з чимось великим. Проте згадати Данте нічого не міг, тому що машина світу занадто складна для простого механізму людини...
:)
Добавить комментарий Комментарии: 0


Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.